Скоморохи, професійні мандрівні співці й актори (лицедії), учасники свят, обрядів, ігор. Скоморохи були вперше згадані в літописах Київської Русі 1068р. та зображені на фресках Софійського собору в Києві датованих 1037 роком.
Слайд #3
Походження назви Є дві думки про походження назви слова «Скоморох». За першою, назва походить від грецького «майстер жарту» За другою, це запозичення з арабської «жарт» і «блазень».
Слайд #4
Скоморохи («веселі люди») розважали народні маси співом, дотепами, музикою, танцями, драматичними сценками, акробатикою, дресированими звірями, користуючись у виступах масками (машкари) та втягуючи у гру глядачів. Скоморохи були також при дворах князів і вельмож. Скоморохи прославляли земні радощі, протиставляючи їх аскезі, чим викликали вороже ставлення до себе церковної і світської влади. У кінці XVІ мистецтво Скоморохів проникло у вистави церковно-шкільного театру, а далі розвивалося в балаганах, лялькових та інших театрах.
Слайд #5
Джерелом мистецтва скоморохів була народна творчість. Вони виступали не тільки виконавцями, а й творцями усної поезії, музичного і танцювального фольклору. На жаль, до нас не дійшли у записах зразки їхнього репертуару. Основними жанрами скоморохів-лицедіїв мали бути пародії та фарси.
Слайд #6
Народ любив скоморохів не лише за привабливість жанру, а й за демократичний зміст їхнього мистецтва. Нерідко в гострій, сатиричній формі скоморохи висміювали не тільки загальнолюдські вади, а й конкретну церковну і світську знать.
Слайд #7
Уже самий зовнішній вигляд скоморохів, їх короткополий одяг (що вважалося тоді гріхом), маски під час виступів (а православна церква боролася з "москолудством" уже з XI ст.), "бісівська" поведінка викликали незадоволення духовної та світської влади.
Слайд #8
З часом внаслідок посилення церковних і світських репресій проти скоморохів на тій частині України, що увійшла до складу Російської держави, скомороство зникає. Скоморохи зосереджуються на Правобережній Україні і в Галичині.