Зовнішня політика Після Віденського конгресу (1815 р. ) роль Російської імперії у європейському житті значно зросла
Слайд #3
Передумови Кримської війни Плани щодо посилення впливу на Балканах На початку 50-х pp. XIX ст. Микола І готувався завдати Османській Імперії вирішального удару. Окупація залежних від Туреччини дунайських князівств Молдавії та Валахії Дії Росії викликали негативну реакцію в Європі, і вона опинилась у дипломатичній ізоляції
Слайд #4
Кримська війна Англія та Франція, не бажаючи подальшого посилення Росії, 1854 р. оголосили про вступ у війну на боці Туреччини. Згодом до них приєдналося Сардинське королівство. У вересні-жовтні 1854 р. десант союзників завдав тут кількох поразок росіянам і оточив головну морську базу імперії на Чорному морі - Севастополь.
Слайд #5
Облога Севастополя Героїчна оборона тривала 11 місяців У серпні 1856 р. захисники Севастополя залишили місто 1856 – Паризькі статті
Слайд #6
Відновлення ролі Росії у світовій політиці Вміла політика міністра зовнішніх справ Олександра Горчакова – вихід з ізоляції Завоювання Середньої Азії та Далекого сходу: 1858, 1860 – договори з Китаєм (Приамур'я, Примор'є) 1875 – договір з Японією (Сахалін) 1891 – Транссибірська залізниця 1877-1878 – російсько-турецька війна (Балкани, Закавказзя) Союз із Францією (1891-1893) та Англією(1907) - Антанта
Слайд #7
Внутрішня політика
Слайд #8
Реформи Оголошення царського маніфесту 19 лютого 1861 р Поразка Росії у Кримській війні та принизливі для неї умови Паризького мирного договору 1856 р. поставили перед імператором Олександром II складні проблеми. Однією з них було кріпосне право, оскільки Росія залишалась єдиною європейською країною, де використовувалася підневільна праця.
Слайд #9
Реформи земська міська фінансова судова шкільна військова поліцейська Скасування кріпосного права потягло необхідність подальших перетворень відповідно до нових історичних умов. Імператор Олександр ІІ
Слайд #10
Значення реформ Реформи 60-70-х pp. XIX ст. стали поштовхом до швидкого й динамічного економічного та соціально-політичного розвитку Росії. Особливості реформ у Росії полягали в тому, що їх проведення повністю залежало від правлячої верхівки, вони були непослідовними й половинчастими, особливо в політичній сфері. Росія залишалась абсолютною монархією, без представницької системи, багатопартійності, чітко окреслених громадянських прав і свобод.