Михайло Васильович (Михайль) Семенко народився 31 (19) грудня 1892 року на Полтавщині в селі Кибинці у родині волосного писаря, який став потім писарем земської управи в містечку Хорол.
Слайд #3
З Петербургом було пов'язано багато чого — початок літературної праці й захоплення футуристичними теоріями, перше кохання, жорстока нужда, паралельні з Психоневрологічним інститутом заняття в консерваторії по класу скрипки.
Слайд #4
У Владивостоці Семенко не тільки сидів у карцері № 4, якому присвятив однойменний вірш, а й визначив свій шлях до "людей у шкірянках", до революційного мажору поем 1919 року — "Тов.Сонце", "Весна", "Степ", що оспівали "сонцевесняну путь" Жовтня в самому розпалі громадянської війни на Україні.
Слайд #5
"Новій генерації" вдалося стати справді періодичним виданням, яке виходило до 1930 року, об'єднавши навколо себе ряд письменників і художників.
Слайд #6
"Писать про активність я мушу, забувши про людську душу" (М. Семенко «З радянського щоденника»)
Слайд #7
1930 року виходить збірник памфлетів та віршів М.Семенка "Європа і ми", в якій іронія автора межує з сарказмом. Збірка публіцистичних віршів "Міжнародні діла" (1933) за ідейно-тематичним наповненням вже нічим не відрізняється від літератури колег: "як усі" М.Семенко прославляє СРСР та викриває націоналістичний світ.
Слайд #8
23 жовтня 1937 року було винесено вирок - розстріл. Того самого дня вирок було виконано.