Київська школа поетів Виконали: Ліцеїсти II курсу біолого – хімічного профілю Нетішинського НВК Пацаловська Лілія, Желєзнякова Юлія та Кириченко Кирило
Слайд #2
«Київська школа поезії» з'явилася, коли у 1964 році на філологічний факультет Київського університету вступили Василь Голобородько, Віктор Кордун і Василь Рубан, а в 1965-му – Михайло Саченко, Валентина Отрощенко, Надія Кир'ян і на філософський – Микола Воробйов. На межі 1967 – 1968 років до цієї групи приєдналися Михайло Григорів та Іван Семененко, а ще пізніше на обрії з'явилися Станіслав Вишенський та Валерій Ілля. Засновники
Слайд #3
Василь Голобородько, Микола Воробйов та Віктор Кордун
Слайд #4
Повернення до міфологічної свідомості; міфологічне мислення в образах новітньої поезії, що опирається на західноєвропейську філософію та психологію; Повернення у поетичному творенні до лексичних першоджерел Зосередження поетичної уваги насамперед на природі, людині і всесвітові, причому сама людина розглядається як рівновелика до інших складових світу, розгортаються трансцендентні мотиви, у поезії відчутна присутність божественного, живої магії слова; Органічність творення – вірш ніби сам по собі мусить доростати до власних меж, бути цілковито органічним, автор не поціновує своїх почуттів, а також вчинків своїх та інших людей, нічого не декларуючи; Певна недомовленість, розрахована на духовну співтворчість читача, спроба викликати читача на акт поетичного співтворення чи дотворення поезії у його свідомості; Відсутність дискурсивної мови застосування верлібру як принципу творення поезії. відсутність громадської лексики Творчі принципи «Київської школи» напрочуд точно сформулював Віктор Кордун:
Слайд #5
Духовний лібералізм Гуманізм Вимогливість до себе Інтелектуалізм Опозиційність до влади, позаідеологічність, уникнення соціальної заангажованості Внутрішня еміграція Світогляд
Слайд #6
Міфологізм Архетипність образів Асоціативність Філософічність Герметизм поезій Використання верлібру як універсальної форми Особливості письма