Афанасій Фет — надзвичайно тонкий і навіть віртуозний лірик. Деякі його твори написані так майстерно, що їх навіть можна читати у зворотному порядку майже без утрати сенсу! Наприклад, поетичний шедевр, у якому немає жодного дієслова: Шепіт... Ніжний звук зітхання... Солов'їний спів... Срібна гра і колихання Сонних ручаїв. Ночі блиск... Тремтіння тіней... Тіні без кінця... Ненастанні, дивні зміни Милого лиця... У хмаринках — пурпур рози. Відблиск янтаря... І цілунків пал, і сльози, І зоря, зоря!