КРУГОЗІ́Р, зо́ру, ч.
1. Обсяг, широта уявлень, знань, інтересів. Були між нашими критиками також люди.. обмеженого кругозору, яким здається, приміром, що німецька поезія скінчилася зі смертю Гете (Фр., XVI, 1955, 333); Виростають нові кадри сільської інтелігенції. Це люди широкого розумового кругозору, невичерпної творчої ініціативи (Тич., III, 1957, 299); Дашина мати була звичайною хатньою господинею, кругозір якої сягав не дуже широко (Жур., Вечір.., 1958, 218).
2. рідко. Те саме, що видноко́ло. Дзвінка дівоча пісня.. лунає десь у.. горах. Вище — кругозір ширшає, кращає (Коцюб., III, 1956, 44); Який чудовий кругозір І даль яка барвиста! (Шер., Дорога.., 1957, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 369.