ФІЛОМЕ́ЛА, и, ж., заст., поет. Алегорично — соловей. Так Філомела в кущах.. Плаче щоніч на гіллі, незрівнянну виплакує пісню (Зеров, Вибр., 1966, 220).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 594.