СУМІ́СНИК, а, ч. Людина, яка працює за сумісництвом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 836.
Що oзначає слово - "сумісник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.org» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.