Скончити, чу́, чи́ш, гл. = Скінчити. Розступися, синє море, в своїй широкості, — нехай же я життя скончу в твоїй глибокості. Чуб. V. 295.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 139.
Що oзначає слово - "скончити"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.org» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.