СЕ́ЛЕЗНИК, а, ч. Зменш.-пестл. до се́лезень 1. Не наступай, селезнику, утоньці на крильця (Чуб., V, 1874, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 117.