ПРИДИВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. придивля́тися. Думками знов повертаємось до того хлоп’яти, що ми його бачили вранці. Оті його обходини, придивляння, жага пізнання, усміхи загадкові — вони чомусь мають для нас значення (Гончар, Циклон, 1970, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 605.