ПОШАЛІ́ТИ, і́ємо, і́єте, док. Втратити здатність розумно мислити (про всіх або багатьох). Все хлопство наче пошаліло (Кач., II, 1958, 408).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 478.