ОБРИ́ВКОВИЙ, а, е. Який не становить собою зв’язного цілого, який не має зв’язку, послідовності; уривчастий. Обривкова фраза.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 565.