Лобко́, ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 373.
Що oзначає слово - "лобко"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.org» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.