Заклебу́чений, а, е. Загнутый, закривленный. Шух. І. 284. Носи (у постолах,) суть завше менше або більше догори заклебучені. Шух. І. 121.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 49.
Що oзначає слово - "заклебучений"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.org» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.