ГАВЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до гавеня́. Далося на спокусу гавенятко. Та дума так воно: — "Якщо вже брать, то брать" (Воскр., Цілком.., 1947, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 8.