БИТКИ́, і́в, мн. (одн. бито́к, тка́, ч.). Круглі котлети з посіченого або відбитого м’яса. Книш захотів битків у сметані (Мирний, III, 1954, 268).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 171.