Жувальна гумка Виконав учень 11-Б Надворний Ярослав
Слайд #2
Жува́льна гу́мка (жуйка) — вид цукерки для жування, а не для внутрішнього вживання. Призначена для очищення зубів та ротової порожнини, маскування неприємних запахів, або просто для жування, як розваги”.
Слайд #3
Історія жувальної гумки Жують жуйку майже 5 тисяч років. У 3000 році до н.е. наші предки жували березову смолу. Індійці, щоб тренувати свої ясна використовували суміш вовни і меду. Після відкриття Колумбом Америки гумки потрапили в Європу. Справжнім проривом у “жувальній” індустрії стало використання соку саподілли, який за своїми властивостями схожий на латекс. З 1939 року американський професор Холлінгворт довів, що постійне жування знімає м'язову напругу і стрес, з тих пір жувальна гумка обов'язковий компонент в пайку американських солдат. У 1928 році з'явилася перша комерційно-успішна жуйка під назвою Dubble Bubble, що випускається компанією Франка Флієра. У 2001 році з'являється жуйка до складу якої входять мінерали, вибілюючи та зміцнюючи зуби. У Великій Британії продають екологічні жувальні гумки “Чіза Рейнфорест Гум”. Їх варять із соку мексиканського каучукового дерева. Гумка швидко тане.
Слайд #4
Хімічний склад жувальних гумок Спочатку для виробництва жувальних гумок використовували тільки натуральна сировина – смоли різних тропічних рослин Молочне дерево або бросіум корисний (Brosimum utile) Молочне дерево виділяє молочний сік, але на відміну від молочних соків інших рослин, він не отруйний, а цілком їстивний і смачний. При кип'ячені на його поверхні виділяється віск, що йде на виготовлення свічок і жувальної гумки
Слайд #5
Розвиток хімії дозволив застосовувати синтетичні речовини: особливі смоли; парафін; підсолоджувачі; ароматизатори. Зокрема найвідоміша гумка “Орбіт”, яку пропагують стоматологи містить ксиліт.