Про поета Російське село, природа Росії, усна народна творчість, а головне – російська класична література сильно вплинули на формування юного поета, направили його природній талант. Сам Єсенін в різний час називав різні джерела своєї творчості: пісні, частушки, казки, духовні вірші, поезію Пушкіна, Лермонтова, Кольцова.
Слайд #3
Село Константіново
Слайд #4
Батьки Сергія – Тетяна Федорівна та Олександр Микитович
Слайд #5
Будинок діда Микити, у якому народився Сергій
Слайд #6
Клепіковска другокласна учительська школа, де поет навчався з 1909 по 1912 рік
Слайд #7
Казанська церква в селі Константіново До наших днів зберігся батьківський будинок поета. В глибині єсенінського саду – будинок. Недалеко від будинку, серед вишень – амбар. В якому поет написав багато своїх віршів.
Слайд #8
Ще в ранніх юнацьких віршах (в збірці «Радуница») автор постає перед нами як патріот. Так, у вірші «Гой ты, Русь моя родная!», написаний в стилі російської народної хвацької пісні, поет кричить на всю країну: Если крикнет рать святая: «Кинь ты Русь, живи в ряю!» Я скажу: «Не надо рая, дайте родину мою!»
Слайд #9
На сторінках ранньої єсенінської лірики перед нами постає скромний, але прекрасний, величний і милий серцю поета краєвид середньої смуги: стилі поля, червоно-рожене багаття осінніх гаїв, дзеркальна гладь озер. Поет відчуває себе частиною рідної природт і готовий злитися з нею назавжди: «Я хотел бы затеряться в зеленях твоих стозвонных». Але вже і тоді батьківщина не прощає йому ідеологізму «заоблачным раем». Поет любить справжню селянську Русь. У його віршах ми знаходимо такі виразні деталі, що говорять про важку мужицьку долю, як «забоченившиеся избы», «тощие поля», «черная, потом пропахшая выть»
Слайд #10
Трагічний фінал Сергій Єсенін намагається почати сімейне життя, але його союз з С.А.Толстой (внучкою Л.М.Толстого) не був щасливим. В кінці листопада 1925 року змучений побутом поет потрапляє до психоневрологічної клініки. Одним з останніх його творів стала поема «Черный человек» («Друг мой, друг мой, я очень и очень болен…»), в якому проживе життя постає частиною нічного кошмару. Перервавши курс лікування, 23 грудня Єсенін поїхав до Ленінграда, де в ніч на 28 грудня в стані глибокої душевної депресії в готелі «Англетер» наклав на себе руки.