Презентація на тему «Кирило-Мефодіївське братство» (варіант 4)
205
Слайд #1
Презинтація на тему :
«Кирило-Мефодіївське братство»
Підготувавучень 9 класу
ЛСШ № 69
Ферій Петро
«Кирило-Мефодіївське братство»
Підготувавучень 9 класу
ЛСШ № 69
Ферій Петро
Слайд #2
Кирило-Мефодіївське братство
Кирило-Мефодіївське братство-українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.
Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.
Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846»
Кирило-Мефодіївське братство-українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.
Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія.
Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846»
Слайд #3
Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили:
Василь Білозерський
Народився 1825, хутір Мотронівка, Чернігівщина — помер 20 лютого (4 березня) 1899 р.) — український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст.
Василь Білозерський
Народився 1825, хутір Мотронівка, Чернігівщина — помер 20 лютого (4 березня) 1899 р.) — український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст.
Слайд #4
Микола
Костомаров
Народився 16 травня,
1817р
с. Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії
Померt19 квітня, 1885
Петербург, Росія
Костомаров
Народився 16 травня,
1817р
с. Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії
Померt19 квітня, 1885
Петербург, Росія
Слайд #5
Куліш Пантелеймон
Народився 7 серпня 1819
Помер 14 лютого 1897
Вороніж Глухівського повіту
Народився 7 серпня 1819
Помер 14 лютого 1897
Вороніж Глухівського повіту
Слайд #6
Микола Гулак
Народився 25 травня 1821, Варшава — помер 27 травня (8 червня) 1899, Єлизаветполь (нині Гянджа), Азербайджан — український вчений, громадський і політичний діяч, педагог, публіцист.
Народився 25 травня 1821, Варшава — помер 27 травня (8 червня) 1899, Єлизаветполь (нині Гянджа), Азербайджан — український вчений, громадський і політичний діяч, педагог, публіцист.
Слайд #7
Опана́с Марке́вич
Народився 8 лютого (27 січня) 1822, Кулажинці — помер 1 вересня (20 серпня) 1867) — український фольклорист, народознавець, етнограф, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського Братства, чоловік М. Вілінської (Марка Вовчка).
Народився 8 лютого (27 січня) 1822, Кулажинці — помер 1 вересня (20 серпня) 1867) — український фольклорист, народознавець, етнограф, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського Братства, чоловік М. Вілінської (Марка Вовчка).
Слайд #8
У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко.
Слайд #9
Крім організаторів, до братства незабаром увійшли: Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро Пильчиков, Іван Посяда, Микола Савич, Олександр Тулуб.
Олександр Тулуб
Іван Посяда
Дмитро Пильчиков
Олександр Тулуб
Іван Посяда
Дмитро Пильчиков
Слайд #10
Книга буття українського народу
«Книга буття українського народу» («Закон Божий») — ідеологічна програма Кирило-Мефодіївського братства, написана у формі біблійного оповідання. Більшість дослідників вважає її автором М. І. Костомарова.
«Книга буття українського народу» («Закон Божий») — ідеологічна програма Кирило-Мефодіївського братства, написана у формі біблійного оповідання. Більшість дослідників вважає її автором М. І. Костомарова.
Слайд #11
«Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія»
Слайд #12
Розгром товариства
Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 року за доносом провокатора Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані.
Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників. Принципово важливим було і те, що Кирило-Мефодіївське братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій.Це позитивно вплинуло на національну свідомість.
Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 року за доносом провокатора Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані.
Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників. Принципово важливим було і те, що Кирило-Мефодіївське братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій.Це позитивно вплинуло на національну свідомість.
Слайд #13
Дякую за увагу
